Повторення вивченого
Що ми знаємо про текст, речення, слово?
Текст
Текст – це група речень, об’єднаних між собою темою, головною думкою та граматично. Засобами граматичного зв’язку речень у тексті є:– послідовність розташування речень;
– порядок слів у реченнях;
– інтонація.
Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку.
Текст складається із трьох частин: зачину, основної частини і кінцівки.
Ми з тобою вивчичи три типи тексти: текст - опис, текст - розповідь, текст - міркування.
Замітка — коротке повідомлення, допис у газету про якусь подію, що може зацікавити читачів. Текст заміт6 ки має бути стислим, точним, правдивим: що, де, ко6 ли та з ким відбулося. Замітка містить ставлення авто6 ра до того, про що він пише.
Приклад замітки
Учора я відвідав Музей хліба. Це унікальний музей! У ньому зібрано понад дві тисячі експонатів. Тут є майже двісті різновидів хліба, понад сто п’ятдесят короваїв із різних куточків України. Є в музеї навіть космічний хліб. Нам розказали, що цей спеціальний розділ допомогли створити космонавти родом з України Віталій Жолобов і Павло Попович. У музеї нас ознайомили з національним хлібом із різних країн світу. Я отримав незабутні враження від побаченого й почу6 того.
Андрій Семеренко, учень 4 класу
Пропоную до твоєї уваги цікаву колекцію вправ:
Речення
Речення виражає закінчену думку, яка повідомляється за певних мов, складається з одного слова або сполучення слів, які поєднуються за змістом та граматично (за допомогою закінчень та службових частин мови).За метою висловлювання речення бувають розповідні (містять повідомлення), питальні (містять запитання), спонукальні (містять заклик, наказ, прохання).
За емоційним забарвленням речення поділяють на окличні (розповідні, питальні, спонукальні речення, що виражають емоційні переживання і вимовляються з окличною інтонацією) та неокличні (розповідні, питальні, спонукальні речення, що не виражають особливих переживань і вимовляються спокійним тоном).
Член речення, який вказує, що говориться про підмет, називається присудком. Присудок відповідає на різні питання: що робить? що зробить? що робив? що робили?
Підмет і присудок — це головні члени речення, його граматична основа. Усі інші члени речення є другорядними.
Питання між головними членами речення можна ставити від підмета до присудка і навпаки — від присудка до підмета: листя (щ о р о б и т ь?) злітає; злітає (що?) листя.
Підкреслюй так: підмет ______________; присудок: ==============; другорядні члени речення: … … … … …
Однорідні члени речення можуть поєднуватися за допомогою сполучників і (й), та, або, чи, але, однак.
Пропоную до твоєї уваги цікаву колекцію вправ:
Слово
Кожна мова складається зi слiв. Слово – це одна з основних одиниць мови. Воно виконує номiнативну функцiю, тобто дає найменування всiм предметам, явищам, слугує для вираження почуттiв, емоцiй тощо.
Ознаки слова:
- складається зi звукiв, якi впорядкованi;
- має наголошений склад;
- може подiлятися на морфеми;
- має лексичне значення;
- у словосполученнi та реченнi пов’язане граматично, i за змiстом з iншими словами;
Слова ввічливості (ввічливі слова)
Правила поведінки передбачають використання сталих висловів, так званих слів ввічливості, або етикетних формул. Певні етикетні формули вживають під час привітання, прощання, знайомства, для вибачення, висловлення подяки або поздоровлення, запрошення, для похвали, прохання.
Вітання — «здрастуйте», «привіт», «добрий день», «добридень», «доброго ранку», «добрий вечір», «здоров», «здоровенькі були», «салют», «світлої днини», «доброго вечора», «доброго дня», «мої вітання», «вітаю вас».
Прощання — «передаю вітання», «будьте здорові», «на все добре», «прощавай», «до побачення», «до зустрічі», «бувай», «на добраніч», «бувайте здорові», «на все добре», «до наступної зустрічі», «ходи здоровий», «майтеся гаразд».
Побажання — «вітаю», «зі святом», «з Новим роком», «з Різдвом», «з днем народження», «з іменинами», «бажаю», «зичу», «щасливої дороги», «у щасливу путь», «щасливого повернення», «доброго здоров’я».
Вибачення — «вибач мені», «пробачте мені», «вибачаюся за», «спасибі», «вибачайте», «вибачай, серденько», «я не хотів», «не знав», «не подумав», «перепрошую», «даруйте», «прошу вибачити».
Запрошення — «запрошуємо», «ласкаво просимо».
Прохання — «будь ласка», «дуже просимо», «дозвольте допомогти», «уклінно прошу», «з Вашого дозволу», «дозвольте».
Вдячності — «дякую», «спасибі», «з вдячністю», «велике спасибі», «дуже дякуємо», «вдячні вам», «смачного», «уклінно дякую», «щиро дякую», «дуже вдячний»
Звертання — «шановний», «друже», «добродію», «дорогий», «любий (друже)», «дорога родина», «рідненькі мої», «пане», «пані».
Ласкаві звертання до рідних: татусю, матусю, мамусю, нене, матінко, бабусю, бабусенько, дідусю, дідуню, братику, сестричко, тітонько, дядино.
Слова вживаються в прямому і переносному значеннях.
Антоніми - слова, протилежні за значенням, завжди виступають парами. Вони допомагають яскраво й точно висловлювати думки. Холодно – тепло, біле – чорне, великий — малий, друг — ворог, працювати — відпочивати.
Синоніми - слова, які звучать по-різному, але близькі за значенням: турботлива матуся — дбайлива матуся; завірюха, заметіль, метелиця, хурделиця; говорити, розмовляти, балакати; красивий, гарний, хороший. Щоб уникнути повторення в тексті таких самих слів, слід добирати синоніми. Такі слова прикрашають нашу мову.
Слова з одним лексичним значенням називають однозначними.
Слова, які мають кілька лексичних значень, називають багатозначними ( ключ -журавлиний, для замка, для автомобіля; ручка - рука, дверна ручка, ручка для письма; гребінець - у півника, для розчісування волосся і т. д.)
Пропоную до твоєї уваги цікаву колекцію вправ:
Дякую за перегляд! Чекаю на тебе знову!
Немає коментарів:
Дописати коментар